- дзижчання
- —————————————————————————————дзижча́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
дзижчання
Смотреть что такое "дзижчання" в других словарях:
дзижчання — я, с. Дія за знач. дзижчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
задзижчати — чи/ть, док. 1) Почати дзижчати. || Почати утворювати звуки, схожі на дзижчання комах. 2) Утворити звуки дзижчання; продзижчати … Український тлумачний словник
мушачий — а, е. Прикм. до муха. Мушаче дзижчання. || Який поширюється мухами. Мушача інфекція … Український тлумачний словник
дзуміння — іменник середнього роду, істота дзижчання розм … Орфографічний словник української мови
бзынчаня — ня, с. Ол. Дзижчання, гудіння … Словник лемківскої говірки
брунчаня — ня, с. Ол. Дзижчання, гудіння … Словник лемківскої говірки
